Все про події на Україні.

Та що це? В місячнім сяйві я
Бачу велику потвору,—
З біса весь чорний собор католицький
Огидно пнеться вгору.

Бастилія духу це мала буть,
Ксьондз; вже змовлялись ниці:
«Русинський розум згноїмо
Ми в цій гігантській в'язниці!»

Нас унію змусили підписать,
І стали ми уніати,
Дає нам право католицький форт
Папу в п’яту цілувати.

Безумний задум! Даремна річ!
Ми зрадили  діло Боже,
У кого тепер допомогу просить,—
Ніхто  вже не допоможе.

Католиками не  стали ми,
На греків не дуже схожі,
Тільки брати називають нас:
Греко-католицькі рожі.


далі повністю за посиланням

https://www.proza.ru/2016/10/31/776

(no subject)

І корінь згнив,
і яд в гілках,
Став покручем
старий мій сад.
Добро родило - сумував,
а не родило, я скакав.
Волав, горлав від щастя я,
що вже не буде вороття
на ту межу, на ті лани,
де газди ми, а не пани.
Де брат за брата, всі рідня,
де кат був катом, тлею тля...
І крик почули небеса;
де правда була - словеса,
а щастя то тепер товар,
а воля - закордону дар...
А істина?  А де душа?
У саді тім, де та межа.
Де брата свого зрадив я,
Між нами чорноти рілля.
Він став багатим - я не вмер,
та щось згубили ми тепер.
В душі неспокій, в серці яд.
Я знаю і у тебе - брат.
Міщанський дух в моїм саду.
Згорю я в пеклі - ти в аду.

Русофільська трагедія.

Хлопець я тихонький, бо я русофіл,
а у наших горах, клянут рускій мір.
славлят в нас Єропу, но без голубих,
але як свобода буде жить без них?
***
Росіяни - браття, ми один народ,
а сусід свариться, каже : "Ніщеброд!
їдь в свою расєю, я поїду в Рим,
а ти, скотиняка, забирайся в Крим!"
***
Крим то Україна, як і наш Донбас,
Ти ж кричав недавно, на Петра чи Спас?
Так,- відповідає, - був такий грішок,
літо жарким було, був у мене шок.
***
Ти, москальський блазень, бери свій Донбас
Нам давайте газу, нам віддайте шанс,
Влитись у сімейство вільних, не дурних,
чепурних, культурних, рідних  гендерних.
***
В тебе ж мати руська, дід твій воював,
Родіну і Сталіна славно захищав.
"То брехня підступна! Просто дід не знав
про голодомори", - мій сусід пищав.
***
Що ж ти рідній ненці не платиш в казну,
Як зробить порядок, щось я не утну.
Ховаєш прибутки кажеш - патріот
а я плачу справно, то я -  ідіот?
***
Ти ж грамотний хлопець, кінчив ПТУ.
Сусід люто сплюнув: " Кажеш не пойму?
Я тебе падлюку здам у СБУ.
Або ти заткнешся, або їдь в Москву"
***
Сумно у Карпатах, дують вітри злі,
Чую я що вЕрнуться до нас москалі.
Сусід не пропАде мій, піде в феесбе,
а мені в клітиночку, небо голубе.

Галицький рекошет нормандського формату.

Наша прибиральниця дуже подружилась з продавчинею сусіднього ковбасного магазину.
Коли треба щось зробити, а нашої Ані немає, я відразу заходжу в "М'ясо-ковбаси" і кличу нашу пані.
Аж вчора прийшла наша дівчина сумна-сумна. Питаю чи що не сталося?
Каже: "А-ди! Їй-сі Путін подобає, каже мені "а що тобі Путін поганого зробив?"

От так зустріч лідерів перекреслила  відносини двох коліжанок.
А ви берете та й кажете.
У нас на Галичині все не так однозначно.

(no subject)

Путін, вибори, Штайнмаєр,
Зеля, сесія ПАР'Є,
Дуже сильно повліяли,
На тяжке життя моє.
***
Розпустився рижий Дональд,
Поки листя я вгрібав,
Я ж на їхній Мінський зговор
Свій поважний член поклав.
***
Розпустилась Меркель з бацьком,
Думку мою не учли,
Я вам, курва, ще припомню
Ми вам, курва, не хохли!
***
З понеділка всьо кидаю,
Вирушаю на пікет,
У неділю не виходить,
Йду до шефа на банкет.
Collapse )
***
Нинька часу я не маю,
Ніні йду на весіллє,
Кум зварив мій самогону,
Я там  главний сомел'є.
***
Вчора тоже ніц не вийшло,
Вчора жарив я шашлик.
На наступний тиждень точно
Всім вам зрадники - гаплик.
***
Я за НАТО виступаю,
За Європу з МВФ,
Кругозор широкий маю
В мене й меблі з МДФ.
***
Боротьба моя триває,
Український мій Mein Kampf
Лиш в хозяйстві все владнаю
Буде битий підлий Трамп.
***
Я із лицарів одвічних,
Я найкращий із людей,
В телевізорі казали,
Генератор я ідей!
***
Тож спасати треба людство,
Правда дорожає газ,
Може виб'юсь в депутати,
Порішаю всьо на раз.
***
Прийде осінь на майдани,
Вже в який черговий раз,
В люди спробую пробитись
То єдиний, в мене шанс.

Мір

Я не служу заветам, как лакей.

Покорно не служу судьбе.

Чихал я  на величие  властей,

И счастье есть в моей избе.

***

И не тащу беду я на горбе,

Проклятия не загоняют в гроб.

Не слышу ни монаха, ни ребе,

Моя свобода - сильный бог.
***

И бог мне не отец, и чёрт не брат,

Свободен я. Не грешен, и не свят.

Конечно  после смерти сразу в ад,

Но вечен ад и этому я рад.

***

Но как-то всё не ясно и туманно,

И жизнь проходит, и решений нет.

То на евреев смотришь странно,

То Ветхий теребишь Завет.
***

Раздумьем  иногда себя терзаю,

О смысле бытия, величье пирамид.

И непонятно где ключи от рая,

И почему тот Саваоф молчит.

***

Молчание небес я принимаю.

А если истина, та плоть испепелит?

И Бог до времени меня оберегая,

Над сыном держит неведенья щит.

СтаніславІв.


Маленьке місто - мій СтаніславІв,
Тебе люблю я, не за велич і поставу!
Не Київ ти, не гордовитий Львів,
провінціяльна ти моя Оттава.

Весь час в історію втікаєш;
то Віслою пливеш,
то за Збручем блукаєш,
То в синагозі свого бога вихваляєш,
а то мольфара прославляєш…

Спинись на мить, не поспіваю за тобою я,
я лиш тебе узрів, а ти втікаєш.

Живе у кругообігу чужих заслуг місцевий люд,
Не рідний він тобі, хоч і не ворог, не загарбник,
Вже Магдебурзький марш фальшивить, як етюд,
Котрий виконує села далекого свинарник.

З тобою ми тепер - два мізантропа,
Тобі не личить вишивки лиштва.
Глузує з нас обох стара Європа,
І гордовито посміхається Москва.

2015рік

(no subject)

Цвіт папороті йду шукати,
Вночі в липневому гаю,
Через вогонь буду стрибати,
І поворожу на плаю…

На рано стану я католик.
Хрестителя я визнаю.
По службі я накрию столик,
Поїм, ну і не гріх, поп’ю.

А як на нашого Гаврила,
Не стане  місця у раю,
То хай бере мене Ярило,
Ярила також я люблю.

(no subject)

Помилуй, Господи, лукавого слугу!
Я перед правдою Твоєю у боргу,
Клянусь тобою я, і брешу на бігу...

Правди не бачать кам’янії вії,
В речах облудливих нема надії.
Дарма горланити, ламаючи хрящі,
Не ранить  ребра спис Мессії.

В речах моїх, як заперечення, віщуєш Ти.
я не пророк, лиш бикуватий ідол,
я зло одне, я темінь з Євангелій,

підсвічник Твій, мізерний Марк Аврелій....

я свідчення Тебе, нікчемний віршомаз,
єзмь житіє Твоє і Твій дороговказ,
і що не час, стаю Тобі я вірний ієрей,
ще біснуватий і сліпий,
у сумнівах що раз.